"Ми є… ми віримо… ми чекаємо": сьогодні лівий берег Херсонщини радіє деокупації рідного Херсона разом з усією Україною

Сьогодні, у День звільнення Херсона, лівий берег області, що все ще перебуває під гнітом окупації, радіє разом з усією Україною. Незважаючи на фізичну розділеність Дніпром, серця жителів лівобережжя б'ються в унісон з вільним Херсоном.

Ми є українці! Навіть під дулами автоматів, під тиском пропаганди та погроз, мешканці лівобережної Херсонщини не зраджують своїй Батьківщині. Вони продовжують чинити спротив, як можуть: хтось таємно передає інформацію ЗСУ, хтось малює патріотичні графіті, хтось просто не йде на співпрацю з окупантами, зберігаючи в серці віру в Україну.

Ми віримо в ЗСУ! Звільнення Херсона – це яскравий доказ того, що наша армія здатна на неможливе. Це надія на те, що скоро вся Херсонщина буде вільною. Мешканці окупованих територій з нетерпінням чекають на українських воїнів, готові зустрічати їх з квітами та сльозами радості.

Кожен день окупації – це день боротьби за виживання, день невизначеності та страху. Але навіть у найважчі часи люди не втрачають надії. Вони знають, що Україна про них не забула, що ЗСУ обов'язково прийдуть, що скоро настане день, коли над Генічеськом, Голою Пристанню, Олешками та іншими містами та селами замайорить синьо-жовтий прапор.

Генічеськ – це Україна! Це гасло, яке лунає сьогодні з кожного українського серця. Це нагадування про те, що Херсонщина – це єдина та неподільна область, і ніякі окупанти не зможуть цього змінити.